Інформаційні технології як засіб індивідуалізації та диференціації навчання, підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення предмету

«Інформаційні технології як засіб індивідуалізації та диференціації навчання, підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення предмету»

Пошук нових форм і прийомів вивчення математики в наш час – явище не тільки закономірне, але й необхідне. І це зрозуміло: у вільній школі, до якої ми йдемо, кожен не тільки може, а й повинен працювати так, щоб використовувати всі можливості особистості. В умовах гуманізації освіти реальна теорія і технологія масового навчання повинна бути направлена на формування сильної особистості, здатної жити й працювати у світі, що безперервно зазнає змін, здатної сміливо розробляти власну стратегію поведінки, здійснювати моральний вибір і нести за нього відповідальність, - тобто такої особистості, яка спроможна саморозвиватися і самореалізуватися.

У школі особливе місце відводиться таким формам занять, що забезпечують участь кожного учня у проведені уроку, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати навчальної діяльності. Ці завдання школярів можна успішно розв’язувати завдяки інформаційним технологіям.

Під інформаційною технологією в одних випадках розуміють спосіб і засоби збору, обробки і передачі інформації для отримання нових відомостей про об'єкт, що вивчається, в інших – сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами.

Слід відмітити, що в якомусь значенні всі педагогічні технології є інформаційними, оскільки навчально-виховний процес не можливий без обміну інформацією між вчителем і учнями. Проте в сучасному розумінні інформаційна технологія навчання – це педагогічна технологія, що застосовує спеціальні способи, програмні і технічні засоби для роботи з інформацією. І, в моєму розумінні, значення інформатизації освіти полягає в створенні сприятливих умов для вільного доступу до культурної, учбової і наукової інформації. Комп’ютер повинен перетворитися для дитини з цікавої іграшки в одне з важливих джерел інформації.

На сучасному етапі розвитку освіти широко впроваджуються у навчальних закладах інформаційні технології. Вони мають великі можливості застосування в навчальному процесі. Насамперед, як засіб доступу до інформації та індивідуалізації навчання. До того ж нові інформаційні технології навчання виводять дитину за межі школи, відкривають їй двері до світових знань. Ми можемо довго дискутувати з приводу ефективності інформаційних технологій на уроках, але не використовувати їх не маємо права. У загальному вигляді вимога суспільства до школи зводиться до того, щоб випускники володіли не тільки здатністю соціологізуватися в суспільстві, не тільки вміли адаптуватися до змін в суспільному житті, але й виважено та відповідально вирішувати життєві проблеми.

Одним з найістотніших психолого-педагогічних доказів необхідності упровадження комп'ютера в учбовий процес є можливість індивідуалізації учбово-пізнавальної діяльності учнів. Ця особливість комп'ютерного навчання корисна, оскільки дозволяє диференціювати трудність учбових завдань з урахуванням індивідуальних можливостей, вибрати оптимальний темп навчання, підвищити оперативність і об'єктивність контролю і оцінки результатів навчання.

Важливі також деякі психологічні аспекти інформаційної технології. Учні мають різний психологічний статус і багато хто з них хворобливо ставиться до зауважень, дуже боїться зазнати фіаско на очах у класу. У діалозі з комп'ютером нічого подібного не відбувається: комп'ютер не рахує, скільки було невдалих спроб розв'язання задачі, не робить ніяких зауважень. Він ще й підкаже, що і як потрібно зробити. Таким чином формується ситуація психологічного комфорту, яка створює можливість пізнавальної та емоційної свободи учнів.

Використання комп'ютера можливе на всіх етапах, що складають процес навчання: представлення нового матеріалу учням, перевірка засвоєння ними знань, що вивчаються, уточнення змісту матеріалу і методів його викладання, фіксація всіх успіхів і невдач.

На уроках математики я використовую персонального комп'ютера за такими напрямками, як:

·       контролююча машина;

·       навчальний тренажер;

·       моделюючий стенд;

·       інформаційно-довідникові системи;

·       ігрове навчальне середовище;

·       електронний конструктор

·       експертна система.

о Контролююча машина;

Комп'ютеризація школи диктує нам інакше готуватися до уроків, поступово вводити електронне тестування. Я використовую для цього програму для тестування MyTest це - система програм (програма тестування учнів, редактор тестів і журнал результатів) для створення і проведення комп'ютерного тестування, аналізу результатів, оцінювання за вибраною шкалою.

о навчальний тренажер;

виконання тренувальних вправ типу: «знайди помилку», «встанови закономірність», вдосконалення усного рахунку, тренування обчислювальних навичок.

 о моделюючий стенд;

найбільш продуктивно його використовую на уроках геометрії для створення динамічних та анімаційних моделей.

о інформаційно-довідникові системи;

Вони мають важливе значення як на уроці так і в організації позакласних заходів, підготовці до олімпіад та зовнішнього незалежного тестування. Найчастіше я звертаюсь до сайтів підтримки вивчення математики, а також використання інформаційно-пошукових систем глобальної мережі Інтернет.

о ігрове навчальне середовище;

За допомогою комп'ютера легко створити на уроці цікаву ігрову ситуацію. Учні з захопленням відправляються на пошуки піратських скарбів, фантастичних світів, в космічні подорожі, але для цього їм доведеться засвоїти певні математичні знання та отримати необхідні математичні навички.

Комп'ютер може узяти на себе виконання навчальних функцій, не говорячи вже про функції тренувального характеру, орієнтовані на закріплення знань, умінь, навичок.

Вважаю, що систематичне використання ПК на уроці сприяє наступному:

- підвищенню рівня використання наочності на уроці;

- покращенню продуктивності уроку;

- встановленню міжпредметних зв'язків з інформатикою та іншими науками;

- організації проектної діяльності учнів щодо створення навчальних програм та електронних посібників з курсу під керуванням учителів;

- логічності подавання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів;

- зміні на краще взаємин з  учнями, далекими від математики, особливо тими, які із захопленням ставляться до ПК;

- зміні ставлення школярів до ПК як до захоплюючої іграшки;

- сприйманню його, як універсального інструмента для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання сприяє досягненню освітніх цілей. Тому, на мою думку, необхідно також розв’язати психолого-педагогічні проблеми комп’ютерного навчання, а саме:

- уроки у комп’ютерному класі викликають емоційне піднесення в учнів, що не завжди сприяє ефективності процесу навчання. Тому 1-2 уроки протягом семестру носитимуть лише показове навантаження, а не навчальне. Для оптимізації процесу навчання математики необхідне систематичне використання комп’ютерних технологій;

- комп’ютерні уроки вимагають від учнів організованості, швидкості мислення, вміння переключати увагу протягом всього навчального часу.

Ураховуючи, наскільки це важко для сучасної гіперактивної дитини, необхідно ретельно продумувати хід навчального заняття, чітко розподіляти види діяльності учнів на різних етапах, щоб не перетворити урок на скупчення мультимедійних матеріалів, а учнів – на глядачів у кінотеатрі.

Але використання мультимедійного комплексу як демонстраційного з великими можливостями, – це лише перший крок. ІКТ дозволяє робити значно більше, зокрема – активізувати пізнавальну діяльність учнів. З використанням відомих методів проектної роботи можна залучити їх до створення під керуванням учителя різноманітних допоміжних матеріалів, спільних презентацій, тематичних підбірок тощо. В ідеалі можна навіть доручати таким учням створення мультимедійних посібників, залучати їх до консультаційної і навіть викладацької діяльності, що є показником нового якісного рівня навчальних досягнень.

Будь-які зміни, нововведення — нелегка, кропітка праця. Це невдачі і прорахунки, промахи і поразки, але разом з тим це знахідки, досягнення, здобутки, успіхи, перемоги. Адже «гладеньке» впровадження часто означає, що насправді нічого не змінюється. Важливо, щоб у цьо­му процесі учні посідали не пасивну позицію, були не спостерігачами, а співтворцями уроку. Успіх залежатиме від ступеня довіри, оптимістичного і творчого став­лення вчителя до дитини.

Світ міняється стрімко. Удосконалюються технології практично у всіх галузях науки і техніки. Кількість інформації подвоюється кожні 15 років. Сучасні діти не мислять своєму життю без комп'ютера, хоча використовують його в основному тільки як джерело ігор. Міняються цілі і задачі сучасної освіти: формування знань і умінь поступається місцем формуванню компетентностей. Школи оснащуються комп'ютерною технікою, електронними ресурсами, дістають доступ в Інтернет. Це повинне сприяти упровадженню в практику роботи сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. І все-таки не комп'ютер, а вчитель – найважливіша складова учбового процесу. Але якщо вчитель не розвиватиметься сам, тобто небезпека перетворення комп'ютера в черговий технічний засіб навчання. Компетентностний підхід навряд може бути реалізований при традиційних формах і методах навчання. Тільки володіння вчителем сучасними технологіями може сприяти особовому розвитку учнів.